<span>уществуют самые разнообразные вилы свободных вышивок. Они называются так
потому, что в отличие от счетных вышивок, зависящих от счета нитей ткани,
выполняются по предварительно нарисованному контуру. К. свободным
вышивкам относится гладь, «ришелье», тамбур. Гладь. Гладью называется
вышивка, в которой гладьевыми стежками заполняемся свободный контур
узора. В основном выполняется растительный узор самыми разными цветами
ниток на разных тканях. Распространены белая гладь, гладь с настилом,
теневая гладь, прорезная и т. д.
Белая гладь получила свое название потому, что выполняется чаще всего
белыми нитками на тонких тканях (маркизете, крепдешине, батисте) тонкими
нитками — мулине, шелк. Ниже описываются наиболее распространенные приемы этой
техники.
«Пышечка» - контур узора прошивается швом «вперед иголку» и затем
вышивается гладьевыми стежками, плотно прилегающими друг к другу.
«Пышечка» может быть вышита с настилом. Контур также прошивается швом «вперед
иголку», затем внутренняя часть «пышечки» заполняется настилом
хлопчатобумажными катушечными нитками. Сверху «пышечка» вышивается плотными
гладьевыми стежками за контур в направлении, противоположном стежкам настила.
«Листик» - контур прошивается стежками «вперед иголку». Листик может быть
вышит прямыми или косыми стежками. Если листик выполняется с настилом, то
стежки настила прокладываются вдоль листика.
Гладь «в раскол». Название этого вида означает, что мотив вышивки
поделен на две части. Узор прошивают по контуру швом «вперед иголку», в том
месте, где предполагается раскол узора, прошивают две параллельные строчки.
Внутреннюю часть узора заполняют настилом. Стежки настила должны ложиться в
направлении, противоположном предполагаемой вышивки гладьевыми стежками.
Сначала вышивают целую часть мотива и, дойдя до места раскола, гладьевыми
стежками заполняют одну сторону. Иглу вкалывают по внешнему краю за
строчку и внутри между параллельными строчками. Вышив одну сторону,
приступают ко второй.
ШВЫ РУЧНЫЕ И </span>
<span>В апреле сыро – жди грибное лето.
</span><span>Март сухой, апрель дождливый, а май холодный – к богатому урожаю.
</span><span>Если ранним Пасхальным утром небо будет чистым, а солнце бликующим, значит грядет урожайное лето.
</span><span>Половодье началось, а лед держится – к неурожайному году.
</span><span>Много еловых шишек – большой урожай яровых.</span>
Учебная проблема - это когда у тебя чтото не получается в школе или по предметам, когда ты отстаеш или плохо ведеш себя в школе
ICH HELFE MEINEN ELTERN
<span>Ich helfe meinen Eltern bei der Hausarbeit immer. Meine Mutter fuhrt den Haushaft. Sie kann ohne meine Hilfe den Haushaft fuhren, aber ich versuche sie immer zu helfen. Ich raume die Wohnung einmal oder zweimal pro Woche auf. Wir haben viel Hausarbeit alein. Ich benutze einen Staubsauger beim Saubermachen der Wohnung. Ich reinige die Teppiche in meiner Wohnung mit dem Staubsauger. Dann wishe ich den Staub vom Tisch, von den Schranken, Regalen und so weiter mit dem Lappen ab. Wir haben zu Hause eine Waschmaschine und fast nie mussen wir die Washe in die Wascherei bringen. Ich kann Frustuck, Mittagessen, Abendessen selbst bereiten und spule nach dem Essen das Geschirr immer. Wir haben viele Grunpflanzen auf den Fensterbrettern zu Hause. Wir haben eine Katze zu Hause. Ich gebe der Katze dreimal pro Tag Futter. Mein Vater hilft bei dem Haushaft auch. Meine Mutter kauft in meiner Familie Lebensmittel ein. Meine Mutter und mein Vater bereiten das Esen. Ich helfe meinen Eltern bei der Hausarbeit immer gern.</span>
Микола Гоголь біографія
Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії в небагатій поміщицькій сім’ї 1 квітня в 1809 році. Свою освіту Гоголь почав в 1821 році в Ніжинській гімназії вищих наук. У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга, там він служив чиновником. Там він був трохи розчарований, оскільки коштів на існування не вистачало, в актори його не приймали, літературна діяльність не вдавалася. Під псевдонімом В. Алов в 1829 році він написав романтичний твір «Ганц Кюхельгартен». Після різкої критики на адресу книги, він сам же знищив її тираж. Перша повість Гоголя «Басаврюк» з’явилася в 1830 році в журналі «Вітчизняні записки». Поступово він став зав’язувати знайомства з літературним гуртком Петербурга. Він спілкувався з О. Сомовим, бароном Дельвіг, П. Плетньовим, Пушкіним і Жуковським. Поступово з’являлися у пресі нові роботи Гоголя. Серед них, «Вечір напередодні Івана Купала», «Сорочинська ярмарка», «Майська ніч». В альманасі «Північні квіти» була надрукована глава історичного роману «Гетьман». Однак його першим великим літературним успіхом стали «Вечори на хуторі біля Диканьки». В цих оповіданнях автор неймовірно яскраво зобразив український побут, з використанням веселощів і тонкого гумору. У 1833 році письменник вирішив присвятити себе викладацькій діяльності, і вже через рік був призначений помічником професора на кафедрі історії Петербурзького університету. В цей період він цілком зайнявся вивченням історії України, що потім лягло в основу задуму «Тараса Бульби» (1835). Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Через негативну реакцію публіки на постановку «Ревізор», письменник залишає країну. Незабаром після цього, письменник поїхав за кордон до Швейцарії, Парижу, де завершив свій твір «Мертві душі». У 1841 році, повернувшись до Росії, за допомогою Болонського він домігся того, щоб в друк вийшов перший том «Мертвих душ». У другому томі відбилася духовна криза, що настигла письменника на той час. Незабаром душевний стан Гоголя погіршився. Вночі 11 лютого 1852 Гоголь спалив другий том, а 21 лютого (4 березня) помер.