Энергия движущихся электронов(электрическая энергия) преобразуетхся в тепловую(~95%нагрев нити накала вследствии протекания по ней тока, Закон Джоуля-Ленца) и световую энергии(~5%свечение раскаленной нити накала).
1) Дано: Решение: Q = Cm(t2-t1) Q = mL
m = 0.2 кг Q = 4 200 x 0.2 x 60 = 50 400 Дж
t1 = 40 C Q = 0.2 x 2 300 000 = 460 000 Дж
t2 = 100 C
C = 4200 Дж / кг Ответ:25 520 Дж
L = 2 300 000 Дж / кг
2) Дано: Решение: Q = Cm(t2-t1) Q = mL
m = 10 кг Q = 10 x 2300000 = 23 000 000 Дж
t1 = 100 C Q = 4200 x 10 x 80 = 3 360 000 Дж
t2 = 20 C
L = 2 300 000 Дж / кг Ответ: 26 360 000 Дж
Техническая характеристика каждого есть в паспорте
Примерные цифры:
Пылесос 1000 -1500 Вт
Мясорубка - 250-2500 Вт
Кофемолка - 150-250 Вт
<span> Зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці. Це визнав і Президент США Барак Обама, який у квітні ц.р., виступаючи перед членами НАН США, заявив, що “усі цивілізаційні завоювання людства зобов’язані науці” і що “наука нам потрібна як ніколи раніше”. Якщо порівнювати розвиток вже самої науки як окремої галузі впродовж її історії, що по суті налічує не більше 300-400 років, то стає очевидним, що він лише прискорюється. Особливо помітним це прискорення стало у другій половині минулого століття, і немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому воно, як мінімум, не загальмується. При цьому гігантськими кроками йде накопичення і необхідність обробки величезних обсягів різноманітної інформації, що не дозволяє в одній, навіть відносно великій, статті спробувати хоча б приблизно відповісти на питання: а що ж нас чекає в столітті, в яке людство тільки-но вступило?</span><span> На нього важко відповісти і в тому випадку, якщо мова йде лише про одну із наук, проте я ризикну поділитися з молоддю, що читає “Київський політехнік”, своїми думками щодо фізики. На це мне надихає велика власна віра в непереборну силу науки, яка давно, прямо за висловом Карла Маркса, перетворилась у найпотужнішу продуктивну силу. Якщо ж порівнювати роль тієї чи іншої природничої науки, то досить легко переконатися, що провідне місце серед них, безумовно, посідає фізика. Такий висновок випливає з того, що вона серед усіх природничих наук найбільш фундаментальна, або така, що вивчає найглибші та найзагальніші закони природи. Відкриті нею (або, точніше сказати, фізиками) закономірності лежать в основі і хімічних, і біологічних, і геологічних, і космологічних процесів.</span>