Он учитывал интересы не только крестьян.
Успехи: он провел губную и военную реформу. Этим он создал стрельцовое войско и отменил кормеления
неудачи были огромные эти только все сказано в опричной политики
Звістку про останню, переможну для Ярослава, битву проти печенігів, що сталася під мурами Києва, вміщено під 1036 p., однак сучасні історики відносять її до 1017 р. На честь перемоги Ярослав наказав закласти на місті битви величний храм -Софію Київську. Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем за Володимира зросла в сім разів. Справжньою перлиною давньоруської архітектури, найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого став собор святої Софії. Це була велика, увінчана 13 банями кам'яна церква, оточена з трьох боків двома рядами відкритих галерей. Із заходу до собору було прибудовано дві башти з широкими гвинтовими сходами на церковні хори. Та ще більше, ніж зовнішня грандіозність, приголомшувало внутрішнє оздоблення храму. Найбільш вражали настінні зображення - фрески та мозаїки, з-поміж яких багато було присвячено засновникові храму - князеві Ярославу Мудрому.
Ярослав Мудрий всіляко сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення. Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію.
Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстернюдля переписування книжок. Згодом такі майстерні постали і в інших містах Русі. У Софії Київській діяла також школа перекладачів і переписувачів.
<span>відновив право призначати генеральну старшину та полковників;
значно зменшив кількість росіян у своїй адміністрації;
заборонив російським урядовцям скуповувати землі в Гетьманщині;
видав українським адміністративним органам наказ про матеріальне сприяння тим з представників росіян у гетьманських урядах, хто бажав виїхати з України;
з метою розвитку національної культури створив у Глухові першу в Україні співочу школу і друкарню;
обмежив кількість російських полків в Україні до шести;
перевів Київ з-під влади генерал-губернатора під юрисдикцію гетьмана;
<span>домігся повернення на батьківщину запорожців, які з «ласки» Петра І були змушені жити на території Османської імперії (Олешківська Січ), і дозволу на заснування в 1734 р. Нової Січі на р. Підпільна.</span></span>