Война - подлая штука, забравшая жизни многих людей, из которых много близких и родных.
Война это страшное слово. Умирают невинные люди, не причинившие никому зла. Но наши храбрые солдаты всё равно, ничего не боясь, шли служить Отечеству. Их не волновало, что будет с ними , их главная задача была спасти Родину. Немногие выжили, немногие остались после этой ужасной войны. Мы должны гордиться их высоким моральными качествами.
Давным давно была война, давным давно прошла она, но помнить мы должны всех тех, кто спас наши жизни и Россию.
«Утренник лёг на дорогу Лёгким сухим полотном» — речь идёт о начале весны, когда к утру оттаявшая дорога ещё примерзает. Утренник — утренний морозец. Он небольшой, но подсушивает дневную сырость.
Дыя "Пінская шляхта" пісалася пасля адмены прыгоннага права і пасля паўстання 1863 года. Паўстанне закончылася паражэннем, і ў краіне наступілі часы жорсткай рэакцыі. Душылася любая дэмакратычная думка. Царская вярхушка, баючыся новага ўздыму прагрэсіўных сіл, была толькі тым і занята, што адсочвала любыя павевы бунтарства з мэтай назаўсёды вытравіць у людзей дух непакорнасці.
Гэты час прыйшоўся на руку царскім прыслугачам, чыноўніцтву і асабліва тым, хто прывык з усяго на свеце рабіць грошы, не звяртаючы ўвагу на тое, сумленным ці несумленным шляхам гэтыя грошы зароблены.
Менавіта гэта - бессаромныя паводзіны царскай судовай бюракратыі - імкнуўся паказаць у сваім творы В. Дунін-Марцінкевіч.
Царскі суд і законнасць паўстаюць перад намі ў вобразе станавога прыстава Кручкова і яго памочніка Пісулькіна, якія прыязджаюць у мястэчка для разборкі сваркі паміж двума шляхцічамі. Першае, што адразу кідаецца ў вочы пры знаёмстве з Кручковым, - яго неадольная цяга да чужой кішэні. Яшчэ не пачаўшы "разбірацельства", Кручкоў ужо загадвае шляхце несці хабар: "Няхай аддадуць хурману, ды спакуйце там харашэнька ў возе". За час, што цягнулася "разбірацельства", Кручкоў выцягнуў са сваіх падсудных усё, што толькі мог. Загады даваць хабар гучалі з яго вуснаў часцей, чым якія іншыя словы.
Кручкоў - чалавек хітры. Акрамя таго, ён добра ведае псіхалогію сваіх кліентаў - Пратасавіцкага, Цюхай-Ліпскага і падобных да іх шляхцічаў. Яны гатовы будуць аддаць усё, што маюць, абы толькі не быць бітымі лазой. Але і гэта для іх не самая страшная абраза. Самае абразлівае, лічаць Пратасавіцкі і Цюхай-Ліпскі,- быць бітымі не на дыване, як таго заслугоўваюць сапраўдныя шляхцічы, а на голай зямлі.
Нахабства - вось яшчэ адна з асноўных рыс Кручкова. Карыстаючыся цемнатой, забітасцю, абмежаванасцю і запалоханасцю мясцовай шляхты, ён гаварыў розную бязглуздзіцу, абсалютна ўпэўнены ў тым, што ніхто нічога не заўважыць: "Па ўказу всеміласцівейшай гасударыні Елісаветы Пятроўны 49 апрэля 1893-га года і всеміласцівейшай Екацерыны Вялікай ад 23 сенцябра 1903-га года".
Паводзіны станавога прыстава - пародыя на царскае правасуддзе. Менавіта такія людзі - хабарнікі, злодзеі, хітруны - вяршылі правасуддзе. Гэта моцна хвалявала В. Дуніна-Марцінкевіча, і як пратэст была напісана камедыя "Пінская шляхта".
ОТВЕТ :
Бульба повел сыновей своих в светлицу (следует описанию убранства комнат характерного для малоросских домов ) и вот теперь в степи он вспомнил эту встречу с красавицей - полячкой . Гоголь описывает июльскую ночь , спящих запорожцев .
«Дружба — це найцінніший скарб» — говорить народна мудрість. І це насправді так. Я вірю в справжню дружбу. Друг — це той, хто тебе розуміє, з ким ти ділишся таємницями і впевнений у тому, що твої секрети не стануть надбанням оточення наступного ж дня. З другом можна весело проводити час, відвідуючи дискотеку, слухаючи музику. Друг допоможе, дасть пораду.Як добре було в дитинстві гратися з друзями в піску, ліпити пасочки, будувати гаражі, замки. І тоді всі тобі друзі, бо допомагають, діляться совочком чи дають покатати машинку, проїхатись на велосипеді. Але в якийсь момент раптом помічаєш, що машинка у Вані найдосконаліша, а у Роми машинка ще з пультом керування, вдало розвертається, у Каті лялька найдорожча. Саме тут і робиться той перший крок у виборі друга; всі хочуть товаришувати з тим, у кого найкращі іграшки. І вже в дитинстві ти чуєш від батьків настанови; «Не грайся з Олею, бо вона…» Це так батьки піклуються про наше майбутнє, допомагають вирішити проблему вибору друга. У школі знову ж таки друг той, хто дає списати, хто допомагає з підготовкою до контрольної з хімії, де не спишеш.Кажуть, що справжній друг пізнається у біді, у випробуваннях. Та не хочеться вірити, що лише лихо спроможне відкрити справжнє обличчя друга. Невже власне серце не підкаже, що саме він — та людина, єдина у цілому світі, здатна без зайвих слів тебе зрозуміти, підтримати, захистити від негараздів.Як же вибрати того єдиного і тільки твого? Думаю, що відповідь криється у простій істині: перш за все треба бути самим собою, щирим, відвертим у стосунках з людьми. Тільки тоді ти можеш розраховувати на те, що привернеш увагу людини зі схожим характером, звичками, уподобаннями. Їй буде цікаво з тобою, а тобі — з нею.Друг може пожертвувати чимось заради друга. З героїв п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» можна брати приклад. Микола віддав усі зароблені гроші Петру, щоб той одружився і був щасливий з Наталкою. Ці персонажі вчать нас дружби, вірності, взаємності, вміння, переборювати труднощі.Я впевнена, що дружба існує, а вірні друзі є, бо сама маю подругу. У нас багато спільного: погляди, звички, прагнення. Ми весь вільний час проводимо разом. Я ціную в подрузі щирість, доброту, відкритість. Дружба — це взаєморозуміння і взаємоповага.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/5998405#readmore