Богдан Хмельницький (1595, м. Чигирин - 6 серпня 1657, Чигирин) ватажок запорізьких козаків, що організували заколот проти Польського правління в Україні, що врешті-решт призвело до передачі українських земель на схід від Дніпра від польського до російського контролю.
Здобув освіту в Польщі і служив з польськими військовими силами проти турків, Хмельницький, який став начальником козацтва у Чигирині, посварився з польським намісником цього регіону і був змушений втекти до фортеці Запорозького козацтва – напіввійськової громади, яка склалася з утікаючих кріпаків, бандитів і торговців, що оселилися вздовж Дніпра. Потім він організував заколот серед запорізьких козаків і за підтримки кримських татар в квітні 1648 р. пішов проти поляків. Перемоги завоювали йому додаткову підтримку незадоволених селян, міщан та духовенства України, які приєдналися до його масового повстання, яке дозволило йому у жовтні 1648 р. увійти до Польщі та захопити Львів. Після здобуття перемог у 1649 р. Хмельницький уклав мир з новим польським королем Казимиром який називався Зборським (18 серпня 1649 р.); його умови дозволяли йому створити в Україні практично самостійне козацьке князівство. Договір не задовольнив ні польської шляхти, ні послідовників Хмельницького, багато з яких залишалися підпорядкованими польським поміщикам; тому він відновив війну навесні 1651 р., але зазнав поразки в битві при Берестечку в червні і був змушений прийняти новий, менш вигідний договір. Потім він звернувся за допомогою до Москви проти Польщі і в 1654 р. наказав своїм козакам скласти присягу на вірність цареві Росії (Переяславська угода).
Згодом росіяни вторглись у Польщу, але Хмельницький, не задоволений своїм пактом з царем, вступив у таємні переговори зі Швецією, яка також воювала з Польщею. Він збирався укласти договір із шведами.
Хмельницький домагався автономії для своїх козацьких послідовників, хотів розбудувати незалежну країну. Попри те, що він потерпів поразки, він лишається символом боротьби за самобутність України.
Люди строили для богов жилища - храмы. Они вытесывали из камня большие статуи богов или делали фигурки из бронзы или глины. Египтяне полагали, будто бог вселяется в изображение и слышит все, что говорят люди, принимает их подарки.
При храмах находились жрецы — служители богов. Считалось, что именно жрец лучше всех умеет разговаривать с богом — он знает особые молитвы, хранимые в тайне от других людей. Главный жрец входил внутрь храма, где жил бог. Он натирал статую душистыми маслами, одевал ее, подносил вкусное угощение, а затем удалялся, пятясь, чтобы не повернуться к богу спиной. Фараоны дарили храмам сады и пашни, золото и серебро, многочисленных рабов. Подарки делались богам, будто бы обитавшим в храмах. Распоряжались же ими жрецы.
Жрецы были богаты и могущественны, потому что египтяне верили, что они говорят от имени самих богов.
Возможно потому, что латынь - основа всех европейских(западных) языков, а арабский - основа большинства восточных.
В ГРЕЦИИ
богиня Земли- Гея, Тартар- ужасная бездна, полная вечной тьмы, могучая сила, все оживляющая Любовь- Эрос, вечный мрак- Эреб и темную Ночь- Нюкту. А от Ночи и Мрака произошли вечный Свет- Эфир и радостный светлый День- Гемера. Могучая, благородная Земля породила беспредельное голубое Небо- Урана, и раскинулось Небо над Землей. Бог Солнце - Гелиос, Аид- подземное царство душ умерших, рожденная из головы отца Зевса любимую дочь его, защитницу городов, богиню мудрости и знания, непобедимую воительницу Афину-Палладу. Афина - одна из наиболее почитаемых богинь Греции, играла большую роль в греческом народном эпосе, Афина - хранительница городов. В гомеровской Трое была статуя Афины, якобы упавшая с неба, - так называемый палладиум; считалось, что она охраняет Трою. С ростом греческой культуры Афина стала покровительницей науки.
Афродита (Киферея, Урания) — богиня любви и красоты.
Ну, первое и главное - он позаботился о наших торговых связях, обеспечив Отечеству выход к Балтийскому морю, и последующей победе в Северной войне (которая длилась 21 год).Так же важна <u><em>Губернская реформа,</em></u> вводившая новые административные, а так же территориальные деления.