Демосфен овладел самостоятельно ораторским искусством. Ребёнком он был отстающим и слабым, картавил и заикался. Его отец умер очень рано, наследство оставил хорошее, но люди, злые и корыстные, поэтому ими не занимались, им и его сестрой. Мотивацией послужило то, что попал он однажды на заседание суда, где выступал оратор, и с тех пор, он начал заниматься самостоятельно. Так Демосфен стал оратором.
911 г. — Поход киевского князя Олега на Царьград и договор с Византией.
941 г. — Поход киевского князя Игоря на Константинополь.
944 г. — Договор Игоря с Византией.
945 — 946 гг. — Подчинение Киеву древлян
957 г. — Поездка княгини Ольги в Царьград
964–966 гг. — Походы Святослава на камских болгар, хазар, ясов и касогов
967–971 гг. — Война князя Святослава с Византией
988–990 гг. — Начало крещение Руси
1037 г. — Закладка храма Софии в Киеве
1043 г. — Поход князя Владимира на Византию
1045–1050 гг. — Построение храма Софии в Новгороде
1054–1073 гг. — Предположительно в этот период появляется «Правда Ярославичей»
1056–1057 гг. — «Остромирово евангелие»
1073 г. — «Изборник» князя Святослава Ярославича
1097 г. — Первый съезд князей в Любече
<span>Примерно так,по убыванию:Константинополь, Рим, Аахен, Милан, Тулуза, Мец или Реймс или Париж. Население Константинополя было сравнимо со всем населением Западной Европы. А в Европе 2\3 населения жили в империи Каролингов.</span>
Культура Давнього Єгипту -одна з найбільш давніх культур світу, що склалася і розвивалася головним чином у долині ріки Ніл у період з ІІІ тис. до н.е. до ІУ століття до н.е. Найбільш істотною рисою був її сакральний теократичний характер, виражений у культі обожненого фараона і культі загробного життя, тобто у вірі в можливість безсмертя. Віра у загробне життя пов'язувалась єгиптянами з умираючим і воскресаючим богом Осірісом; його воскресіння вважалось у єгиптян запорукою їх особистого воскресіння та безсмертя у потойбічному світі. Теологічне обґрунтування отримав і культ фараона, який вважався сином головного бога єгиптян Ра, божественною, надприродною істотою, що править не тільки своєю країною, але й усім світом. Фараон своєю власною персоною підтримував рівновагу світу, гармонію і справедливість відповідно до принципів справедливості Маат. Докладніше про релігійні вірування давніх єгиптян див. у відповідному розділі.
Основні домінанти світогляду древніх єгиптян знайшли своє матеріальне втілення в їх блискучих художніх досягненнях. Мистецтво Давнього Єгипту було нерозривно пов'язане з культом і виражало основні ідеї релігії: безмежної могутності богів, включаючи бога-фараона, тему смерті, підготовки до неї і подальшого загробного існування. Воно було покликане служити цілям забезпечення блаженства в потойбічному житті і виступало засобом прославляння фараона.
Фараон правил древней Греции