Остап
1.)трудолюбивый,настойчивый,упорный в достижении цели
2.)мечтает о подвиге
3.)верный,надёжный товарищ,мужественно принял наказание
4.)уезжая из дома думает о матери
5.)хороший полководец,расчётлив и умный в бою,геройски принимает смерть,придаёт пример мужества своим товарищам
Андрий:
1.)Развиты чувства больше чем у Остапа
2.)легко учился
3.)с помощью хитрости уходил от наказания
4.)мечтает о любви
5.)думает о прекрасной полячке
6.)бой для него - игра
7.)становится предателем родины и умер от руки отца
как-то так )
Определим путь вело = 12*2=24
на путь мото остается 120-24=96
мото ехал так же ехал 2 часа
скоросто мото = 96/2 = 48 км/ч
PS медленный какой то! старенький наверное :))))))))))))))))
Коли письменник створює оповідання, вірш або п'єсу, в його уяві постають образи різних подій, людей, явищ. Щоб точно, виразно, яскраво відтворити ці уявлювані образи, письменник, по-перше, добирає слова потрібного змістового відтінку та емоційної забарвленості; по-друге, використовує різні художні засоби. Наприклад: «Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)
(«...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»)
<span>Для зримого зображення пожеж, розгрому, жаху, що несла в собі орда, автор використовує порівняння, епітет, гіперболічну метафору, уособлення. Розгубленість героїв, їх безпорадність, смертельний переляк, а разом з тим і силу волі, нескореність, прагнення перемогти передають риторичні окличні речення та вигуки. </span>
<span>Про копітку роботу автора над мовою свідчать рукописи творів. Нерідко одні слова письменник по два-три рази заміняє на інші, поки знайде ті, які найточніше передають думку, найяскравіше зображують предмет чи явище, найповніше виражають ставлення автора до нього, дають йому оцінку. </span>
Захотел мальчик поесть сладкого меда. Многие говорили ему, что это опасно, так как пчелы могут ужалить. Но мальчик не слушал никого и отправился на пасеку. Только подошел к улью, как на него ополчились все его жители. Мальчик испугался побежал прочь, а пчелы, летя, двинулись следом. Ничего не оставалось мальчику, прыгнул он в воду, чтобы спастись. Весь до ниточки промок. Вылезает плачет, ведь одежда вся мокрая, дома родители отругают. Мимо проходил старичок, что говорил об опасности пчел непослушному мальчишке и, несдержавшись, высказался : " Говорил ему, говорил, а он! Вот Фома не верующий! "