Вотще - напрасно, тщетно, понапрасну, попусту, по-пустому.
докучный - надоедливый
затворник - монах
опалый - осунувшийся
пленительная привычка - завораживающая
Я – коник-стрибунець. Я мешкаю в степовій Країні Густих Трав разом із жуками, жабками, ящірками, мушками, бджілками, осами. Люблю ласувати зеленню, грітися на сонечку, перелітати зі стеблини на стеблину. А мої крильця в цей час виблискують різними барвами.
Якось я почув пісню Жайворонка. Вона так мене зачарувала, що я почав мріяти про те, щоб навчитися співати. Відтоді я прислухався до кожної комашки, але не зміг повторити жодної їхньої пісеньки. Навіть мурашка – і та вміє співати за допомогою вусиків, а хрущ – за допомогою крил. Я геть засумував… Невже я ніколи не навчуся співати?
І лише мудрий цвіркун зрозумів, у чому справа. Виявляється, що насправді співати я можу! І жоден мешканець густих трав не здогадається, як саме я створюю свою власну пісеньку.
P. S. Коли ти будеш гуляти разом із татом і мамою в Країні Густих Трав, то зможеш розпізнати всіх її мешканців за їхніми пісеньками. І серед лугового хору почуєш мене – голос Співака-стрибунця.
<span> У зеленій травичці високо стрибає коник–стрибунець Він маленького розміру. Кольору зеленого, мов листочок. Коник має шість ніжок. На голівці двоє оченят. Він видає цікаві звуки у траві. Кажуть, що він має чудову скрипку.
</span><span>
</span>
4 глава о Ноздрёве.
1.портрет ноздрёва.
2.интерьер
3.реакци на предложение чичикова
5 глава о собакевиче
1.общий вид усадьбы.2 господский дом и внутренее убранство
3.портрет помещика.
4 взаимоотношение с чичиковым
5 сцена торга.
<span>Это было давно, но может случится и сегодня и завтра -- одним словом, когда придётся.У папы-пряника был большой торжественный праздник, а ты, верно, не знаешь что Папа-пряник над всеми сластями король и всем пряникам пряник.И вот, раз сидел он на своём троне, в короне из чистого сусального золота, в глазированной мантии с миндальными хвостиками и в маленьких новомодных шоколадных сапожках.Трон его был большой, высокий пряник, обсыпанный самым чистым блестящим сахаром-леденцом, да так густо, что снаружи никак нельзя было видеть, что было внутри, но от этого он казался ещё вкуснее и слаще, чем был на самом деле. </span>